присвоїти
Смотреть что такое "присвоїти" в других словарях:
присвоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
присвоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
присвоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
присвоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
присвоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до присвоїти. || присво/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
присвоєння — я, с. Дія за знач. присвоїти … Український тлумачний словник
присво́ить — свою, своишь; сов., перех. (несов. присваивать и устар. присвоять). 1. Самовольно сделать своим, своей собственностью. Это его оскорбило, и, заметив добрую лошадь, принадлежавшую старшине, он из мести решился присвоить ее себе. Пушкин, Джон… … Малый академический словарь
присвоїтися — див. присвоюватися … Український тлумачний словник
присвоєний — [приесво/йеинией] м. (на) йеиному/ йеін ім, мн. йеін і … Орфоепічний словник української мови
присвоєння — [приесво/йcн :а] н :а, р. мн. йеін … Орфоепічний словник української мови
